Fernando Pessoa

Тридцать семь процентов падения в день. Без новостей, без объявлений, без каких-либо объяснений. Это не обвал. Это казнь.

В пятницу утром серебро торговалось по $121, а затем рухнуло до $75. Сорок шесть процентов стерто всего за шесть часов. Золото упало с 5600 до 4700. Минус $900. И вот что важно: сегодня не началась война, не появилась пандемия, не рухнул ни один банк. В лентах новостей - ничего. Никаких срочных сообщений. Полная тишина всех крупных СМИ.

Мы стали свидетелями крупнейшего однодневного обвала на рынке драгоценных металлов за многие годы, и никто, кажется, не может или не хочет объяснить, почему это произошло. Почему это происходит снова и снова, почему это произошло в 1980 году, почему это произошло в 2011 году и почему это произойдет снова? Трижды за пятьдесят лет. Один и тот же инструмент. Одно и то же разрушение.

Пятничное утро, 30 января, последний торговый день января и последний торговый день недели. В 9:30 утра открывается рынок. Серебро стоит $121. Январь стал для серебра лучшим месяцем за десятилетие - рост на 65% всего за тридцать дней. Все были настроены по-бычьему. Аналитики говорили о $200, даже о $300. Люди утверждали, что это самое большое ралли нашей жизни. Социальные сети бушевали эйфорией. Все думали, что идеально купили на откате. Все считали, что богатеют.

Открывается Нью-Йорк. И через несколько секунд рынок накрывает цунами заявок на продажу. И это были частные трейдеры, которые фиксируют прибыль. Это были институциональные объемы - огромные блоки, миллионы унций, которые выбрасывались одновременно. Такое скоординированное давление не происходит случайно.

Серебро падает со 121 до 115, затем до 110, затем пробивает уровень 100.
Та поддержка, которая должна быть бетонной, исчезает, пробита за считанные минуты. Но и на этом все не заканчивается: 95, 90, 85, 80,75 .$ Везде срабатывает стоп-сигнал.. Трейдеров ликвидируют, хотят ли они этого или нет. Система продает их. На закрытие торгов серебро - $75, золото - $4 700. Шесть часов. Минус 37%. Сотни миллиардов стоимости просто исчезли.
За несколько дней вместе с падением крипты потеряно больше 10 триллионов долларов.
Исчезали состояния. Годы прибыли превращались в пыль за несколько часов. И вопрос, который все задают сегодня вечером, прост: что случилось?

Ответ, который вам дали, — «ничего».
Просто коррекция. Рынки забежали вперед. Здоровый откат. Это официальная версия.

А вот что произошло на самом деле.

12 декабря серебро растет и попадает в заголовки. CME Group - биржа, которая контролирует торговлю фьючерсами на серебро - повышает маржинальные требования на 10%. Это почти не попадает в новости.

29 декабря серебро продолжает расти, не сбавляя темп. CME снова повышает маржу и на этот раз агрессивно - на 25% за одну ночь, без предупреждения.

30 декабря, менее чем за сутки, они делают это снова. Два повышения за два дня. Такое почти никогда не происходит.

28 января, всего за три дня до обвала, они делают это еще раз. На этот раз меняется вся система: переход от фиксированных долларовых требований к процентным. 9% превращаются в 11%. Для рискованных счетов - до 12,1%. Четыре повышения маржи за шесть недель. В сумме рост на 80%.

Маржа - это наличность, которая должна быть на счету, чтобы удерживать фьючерсную позицию. Это ваш залог. Когда вы покупаете фьючерсы на серебро, вы не платите полную цену - вы вносите лишь часть. Так работает кредитное плечо. Но когда требования к марже повышают, каждый трейдер внезапно должен внести больше денег. Не на следующей неделе. Не когда удобно. Немедленно. Сегодня. Прямо сейчас.

Если вы не можете внести эти деньги в течение нескольких часов, вашу позицию ликвидируют. Продадут. Без переговоров. Без апелляций. Вы просто вылетаете.

Представьте, что арендодатель звонит вам прямо сейчас и говорит, что аренда выросла на 80%, и у вас есть время до вечера, чтобы заплатить, иначе вас выселят. Именно такой звонок одновременно получили все трейдеры серебра в США. Вашему счету нужно на 80% больше денег. Внесите их в ближайшие часы, или мы вас продадим.

У большинства людей таких денег просто нет. Они не могут заплатить. Их ликвидируют. Принудительно продают, хотят они этого или нет.

А когда тысячи трейдеров с плечом вынуждены продавать одновременно, что происходит с ценой? Она не просто снижается. Она разрушается. Она обваливается. Минус 37% за один день.

Это не был поиск справедливой цены. Не естественное сдувание пузыря. Не фиксация прибыли. Это было нажатие на спусковой крючок со стороны CME.

И вот что действительно должно вас насторожить: этот крючок нажимали и раньше.

1980 год. Серебро растет с $6 до $50 - рост на 800% за несколько месяцев. Обычные люди зарабатывают состояние. Система под давлением. Что происходит?
CME вводит правило Silver Rule Seven, фактически запрещая маржинальные покупки. Хотите серебро - платите 100% наличными. В том же месяце председатель ФРС повышает ставку с 11% до 20% одним движением. Результат - серебро падает с $50 до $10. Минус 80%. Все кончено.

2011 год. Серебро растет с $8 до $50 - плюс 600%. Розничные инвесторы заходят повсюду. Банки с огромными короткими позициями задыхаются. Ответ - CME повышает маржинальные требования пять раз за девять дней. Рост на 84%. Результат - серебро падает до $26. Минус 50% за считанные недели. На восстановление ушло 13 лет.

И вот 2026 год. Серебро растет с $26 до $121 - плюс 450%, самый большой ралли в современной истории. Ответ тот же: четыре повышения маржи за шесть недель. Результат - минус 37% за один день, самое быстрое разрушение из всех трех случаев.

1980. 2011. 2026.
Трижды за пятьдесят лет. Одна схема. Один инструмент. Один результат. Каждый раз, когда серебро пытается вырваться. Каждый раз, когда обычные люди начинают накапливать реальное богатство в драгоценных металлах. Каждый раз, когда золото и серебро начинают обнажать слабость бумажной системы, включается тот же сценарий. Это не совпадение. Это не риск-менеджмент. Это система, которую запускают, когда серебро становится слишком сильным. Один раз - случайность. Два раза - совпадение. Три раза — закономерность.
Так почему? Почему кому-то так важно подавить серебро?

Потому что дело не в серебре. Дело в том, что оно символизирует, что оно грозит раскрыть. Речь идет о долларе.

У США есть одно сверхоружие, которого нет ни в одной другой стране, - мировая резервная валюта. Всем нужны доллары для покупки нефти, международной торговли, резервов центробанков. Поэтому Америка может печатать триллионы и выживать. Поэтому она может иметь долг в 30 триллионов и продолжать тратить. Но это меняется.

Центробанки по всему миру купили 800 тонн золота за прошлый год. Не долларов. Не казначейских облигаций. Физическое золото. В январе они продали казначейские бумаги США на $48 млрд только за один месяц. Доля доллара в мировых резервах упала до 58% - минимум с 1995 года. И впервые в современной истории золото занимает большую долю резервов центробанков, чем облигации США. Это не мелочь. Это трещина в фундаменте.

И возглавляют этот сдвиг Китай, Россия, Индия, Бразилия, ЮАР — страны БРИКС. Они строят системы расчетов в обход доллара. Они накапливают золото так, будто от этого зависит их выживание. Потому что теперь оно действительно зависит.

Китай контролирует 60-70% мировой переработки серебра. Не добычи — переработки. Он контролирует 90% редкоземельных элементов, 98% переработки галлия, 80% кобальта, 60% лития. А с 1 января этого года Китай признал серебро стратегическим ресурсом национальной безопасности и ввел экспортные ограничения.

Две сверхдержавы. Два разных взгляда на будущее. Китай делает ставку на физические ресурсы. США нужно, чтобы металлы были дешевыми и тихими. Потому что если серебро будет по $500, а золото по $10 000, мир увидит правду о бумажных деньгах.

Поэтому бумажную цену ломают.

А физический рынок рассказывает другую историю. При цене $121 серебро уже было трудно купить. Сейчас «спот» — $75. Попробуйте купить унцию. Бумажная цена и физическая реальность расходятся.

Бумагу можно напечатать. Физический металл — нет.

После 1980 года серебро восстановилось. После 2011 года возобновилось. Его нельзя подавлять вечно. Реальность всегда берет верх.

Это был не просто обвал. Это было сообщение. Демонстрация контроля. Но это было и подтверждение — подтверждение того, что серебро все еще имеет значение, что драгоценные металлы до сих пор угрожают системе. Возможно, это самый большой сигнал из всех.

Они назвали это обвалом. На самом деле это преступление.
На самом деле это тот же сценарий в третий раз.
Они назвали это управлением рисками. На самом деле это система, которая показывает, чего она боится.
Помните историю про Буратино и пять золотых на поле чудес в стране дураков? Вот, вот!
#GoldSilverRebound #TrumpProCrypto #StrategyBTCPurchase

В п'ятницю Трамп оголосив, що висуває Кевіна Уорша на пост голови Федеральної резервної системи (ФРС). Чутки про це ходили давно, Трамп не приховував, що зробив на нього ставку. Уорш — зять Рональда Лаудера, президента Всесвітнього єврейського конгресу та друга Трампа. І в цей же день ім'я Уорша спливає в нових файлах Епштейна, де він був на різдвяній вечірці з Епштейном у 2010 році на Сен-Бартелемі.
Цікавий збіг. Ринки — не єдине, що відреагувало — індекс довіри просто впав. Долар США зріс, біткойн впав і ринок акцій став волатильним, коли ця новина з'явилася. Відразу спливає тема про те, що тепер Ізраїль контролює всі аспекти американської влади. MAGA була шокована тим, що Ізраїль бере під контроль фінансову систему Америки.
Уорш до того ж — колишній член керівного комітету в Більдербергському клубі. Це, як каже MAGA, навіть не піна, а осад, на якому тримається болото, яке Донні обіцяв осушити. І він член «Мегагрупи» — тієї ж елітної мережі донорів, в яку входив Леслі Векснер, головний спонсор Епштейна. Епштейн, як пишуть, використовував цю групу для розширення своєї мережі високопоставлених контактів у бізнесі, ЗМІ та політиці. І він — великий прихильник Нетаньяху. Також повідомлялося, що його тесть Лаудер, коли був послом США в Австрії (1986-1987), допоміг Епштейну отримати підроблений австрійський паспорт на вигадане ім'я з його фотографією, а місцем проживання була вказана Саудівська Аравія. Уорш ще має бути затверджений Сенатом. Трамп давно мріяв про ідею прибрати Джерома Пауелла — чий другий чотирирічний термін закінчується 15 травня 2026 року, але він має право залишатися в Раді управлінців ФРС до 31 січня 2028 року.
Уорш — ветеран фінансового кризи 2008 року з досвідом роботи на Уолл-стріт, він — колишній губернатор Федеральної резервної системи США з 2006 по 2011 рік і грав ключову роль під час глобальної фінансового кризи, відомий своєю підтримкою більш жорсткої грошово-кредитної політики, підвищення реальних процентних ставок і скорочення балансу ФРС. Уорш налаштований скептично щодо криптовалют, критикував роль біткойна як засіб платежу і виступав за створення цифрового долара в США, розглядав можливість створення цифрової валюти центрального банку США (CBDC) для протидії біткойну і конкуренції з цифровим юанем Китаю. Він також заявив, що криптовалюта — це лише «програмне забезпечення, що прикидається грошима». Уорша було водночас відсторонено від посади «радника» в банку Anchorage Digital, який співпрацює з Tether для випуску USA ₮, першої регульованої на федеральному рівні стабільної криптовалюти. Уорш брав участь у створенні компанії Tether, одним з співзасновників якої був друг Епштейна, Брок Пірс. Допомагав просувати Palantir на ранніх етапах його розвитку.
За кілька днів до цих новин Tether оголошує про запуск USA ₮, забезпеченого доларом і створеного в Америці. Трамп запустив свій власний цифровий долар. Нинішня адміністрація обіцяла, що цифрові валюти центральних банків (CBDC) створювати не будуть. Ось обхідний шлях, що дозволяє досягти того ж результату. USA ₮ — це стейблкоін, що регулюється на федеральному рівні. Тепер уряд має можливість спостереження та цензурування одним натисканням кнопки. Випускати цифровий долар буде банк Anchorage Digital, який має ліцензію трастового банку від Управління контролера грошового обігу (OCC). Кастодіаном забезпечення і первинним дилером є фірма Говарда Лютника Cantor Fitzgerald, що володіє компанією Tether, яка володіє понад 140 тоннами золота вартістю $23 млрд, що є найбільшим відомим у світі недержавним запасом золота. Трамп хоче подолати опір ФРС, щоб випустити власну валюту.
На початковому етапі USA ₮ буде доступний на майданчиках Bybit, Crypto.com, Craken, OKX і Moonpay. Правда, в прес-релізі є важливе примітка дрібним шрифтом: «USA ₮ не є законним платіжним засобом (як описано в розділі 5103 глави 31, США). USA ₮ не підпадає під дію Кодексу штатів, не випускається, не підтримується, не схвалюється і не гарантується урядом США. USA ₮ не підпадає під дію страхового захисту Федеральної корпорації страхування депозитів (FDIC), Корпорації захисту інвесторів у цінні папери (SIPC) або будь-якого іншого держагентства».
Є ще цікавий момент. Письменник Крейг Унгер, який викриває зв'язок Трампа з прзидентом РФ, викопав ще одну дивну річ: він пише, що завдяки програмі порятунку Уолл-стріт у 2008 році американські платники податків погасили зобов'язання маловідомої офшорної компанії Liquid Funding Ltd., головою якої був Джеффрі Епштейн. Загальна сума фінансової допомоги склала 6,7 мільярда доларів, а зобов'язання виникли через те, що компанія Liquid Funding випустила ті ж самі складні фінансові цінні папери, які призвели до найгіршої економічної катастрофи з часів Великої депресії.
Як пише Унгер, люди, які створили цю кризу, позбавили мільйони американців роботи, житла та фінансової безпеки, ще й за своє шахрайство з цінними паперами отримали компенсацію за рахунок платників податків. Епштейн створив свою імперію, як фінансову піраміду на 475 мільйонів доларів, у результаті чого його спільник Стівен Хоффенберг залишився ні з чим і відсидів 18 років у в'язниці. Епштейна ніхто не займав. В цілому, на момент смерті Епштейна в 2019 році його статки в офшорній зоні становили 578 мільйонів доларів. За словами Джеймса Генрі з Tax Justice Network, у податкових укриттях може бути сховано понад $30 трильйонів або $40 трильйонів, у тому числі яхти, нерухомість і твори мистецтва.
Це економіка, що значно перевершує за розмірами всю економіку США.
Це світ, населений російськими олігархами, європейськими монархами, арабськими шейхами, титанами Уолл-стріт і магнатами Силіконової долини з їхніми яхтами і приватними літаками, що живуть у майже карикатурному світі жадібності. Це паралельний фінансовий всесвіт. До числа найбільш відомих бенефіціарів належать голова Кремля, чий прихований статок оцінюєть у 200 мільярдів доларів, і Дональд Трамп, чиє використання Deutsche Bank залишається прихованим під тими ж механізмами секретності, які захищають інших мільярдерів з глобальної еліти.
Однією з переваг цих лазівок у регулюванні було те, що компанії Епштейна Liquid Funding дозволили випустити цінні папери на мільярди доларів, незважаючи на те, що у компанії був лише крихітний обсяг власного капіталу — всього $100 мільйонів, але регулюючий орган Fitch дозволив їй випустити цінні папери на суму до $20 мільярдів — співвідношення 200 до одного. З $100 мільйонів власного капіталу Liquid Funding лише $37 мільйонів були інвестовані в акціонерний капітал. Попри ці надмірно розрекламовані цінні папери, у Епштейна була ще одна перевага. «Цей хлопець — геній, — сказав колезі Дуглас Лиз, торговець зброєю і друг Епштейна. — Він чудово продає цінні папери. І у нього немає моральних принципів», — пише Унгер.
Але в цій історії найцікавіше те, що у ФРС не було жодних претензій до фірми Епштейна. Вони спокійно виплатили 6,7 мільярдів за вкладені 37 мільйонів у цінні папери. Просто хочу звернути увагу, що саме в той час у Раді управляючих ФРС знаходився Кевін Уорш, який дозволив це зробити.
Епштейн був поєднувальною ланкою глобального клубу мільярдерів, який діє незалежно від будь-яких окремих країн. Але Епштейн не був першим агентом спецслужб в Америці, який займався подібними речами.
До нього з кінця 1970-х років такою людиною був вашингтонський агент Крейг Спенс, який керував мережею з торгівлі неповнолітніми, обслуговуючи багатих і впливових людей, яких потім спецслужби могли шантажувати. Паралелі між справами Епштейна і Спенса вражаючі, але остання залишається практично не дослідженою. Завданням Спенса було заманити як американських, так і іноземних урядових чиновників у «медову пастку», як це зараз називають, і з цією метою він влаштовував розкішні вечірки. Спенс встановлював прослуховуючі пристрої на вечірках, щоб скомпрометувати гостей, надавав кокаїн, шантажував деяких своїх спільників і витрачав до 20 000 доларів на місяць на чоловіків-проституток для учасників.
Спенс був пов'язаний з Лоуренсом Кінгом, спонсором та впливовою особою в Республіканській партії, і скандалом у Франкліне, злочином, який відкидався як «теорія змови», але Нік Брайант написав про нього книгу. Брайант не просто письменник, він був директором Управління з розслідування злочинів Епштейна і опублікував «Чорну книгу» Епштейна в інтернеті на Gawker, який потім викупив Пітер Тіль, а книгу знищив. Між Спенсом і Епштейном була тільки одна різниця: у Спенса не було свого борделю. Він наймав дівчат і хлопців у вашингтонському ескорт-агентстві, яке належало Генрі Вінсону, який і здав Спенса. В результаті він потрапив під федеральне розслідування за звинуваченням у «шахрайстві з кредитними картками та в незаконній міжштатній проституції». Потім був обвинувачений у «викраденні та використанні неповнолітніх для сексуальних перверзій, вимаганні, крадіжці та пов'язаній з цим незаконній торгівлі наркотиками, використанні проституток та їхніх клієнтів».
29 червня 1989 року Вінсон заявив газеті «Washington Times»: боюся, що розслідування щодо Спенса буде зірвано високопоставленими чиновниками адміністрації. Він сказав, що Спенс проводив нічні екскурсії по Білому дому для клієнтів і проституток. 12 листопада 1989 року Спенса було знайдено мертвим у бостонському готелі «Рітц-Карлтон» у віці 48 років. Він був одягнений у смокінг, у кишені у нього лежали три долари, а поруч — газетна вирізка. У вирізці детально описувалися законодавчі ініціативи щодо захисту агентів ЦРУ, викликаних для надання свідчень перед урядом.
Смерть Спенса було визнано самогубством, хоча деталі того, як він це зробив, залишаються неясними. Його останнім вчинком стало те, що він чорним маркером написав на дзеркалі в готелі: «Шефе, вважайте це моєю відставкою, що вступає в силу негайно. Як ви завжди говорили». Справа була огорнена чутками і насильством. 11 липня 1990 року провідний слідчий Гері Карадори загинув у авіакатастрофі невдовзі після збору свідчень для прокурора.
Документальний фільм про справу Лоуренса Кинга «Змова мовчання» мав вийти в ефір на каналі «Дискавері» в 1994 році, але вихід було раптово скасовано, а десятиліття потому фільм з'явився в зернистій онлайн-версії. У фільмі кілька політиків штату Небраска, а також ймовірні жертви операції заявили, що їм загрожували розправою. У 1990 році, через 12 днів після смерті слідчого Карадори, велике журі визнало Кінга винним у фінансових злочинах, але виправдало його за звинуваченнями в сексуальному насильстві. Справа Кінга стала відомою як «Франкліський скандал», названий на честь кредитного союзу Franklin Community Federal і Credit Union, який він обманув. І Кінг, і Спенс входили в основні республіканські кола, виступаючи на з'їздах і гала-вечорах Республіканської партії або організовуючи їх. 30 червня 1989 року газета The Washington Times розкрила імена нових гостей, присутніх на вечірках Спенса.
Серед гостей були Вільям Кейсі, директор ЦРУ з 1981 по 1987 рік;
правий ідеолог Ради з національної політики (CNP) Філліс Шлафлі;
Джозеф Ді Дженова, прокурор США при адміністрації Рейгана. Ді-Дженова разом зі своєю дружиною Вікторією Тоенсинг, яка на той момент при Рейгані була заступником помічника генерального прокурора, продовжував працювати з олігархами, пов'язаними з мафією. У 1989 році Ді-Дженова заявив, що ніколи не брав участі в незаконній діяльності на зустрічах Спенса. Пізніше, при першому терміні Трампа, він був його юридичним радником на обох процесах імпічменту. Вони разом із дружиною також були адвокатами Дмитра Фірташа і допомагали Руді Джуліані в пошуку компромату на Байдена.
Численні опитані підтвердили, що в будинку Спенса були двосторонні дзеркала, які використовували для спостереження. Один з опитаних, анонімний бізнесмен, сказав, що Спенс повідомив йому, що ЦРУ мало намір «зрадити Спенса», убити його і «представити це як самогубство». Газета Washington Times також назвала Спенса хорошим другом Роя Кона, відомого адвоката і діяча Республіканської партії, який представляв інтереси Джозефа Маккарті та провідних сімей нью-йоркської мафії, перш ніж стати наставником Дональда Трампа і його майбутніх радників з передвиборної кампанії, Пола Манафорта і Роджера Стоуна. Про Кона, що сконав у 1986 році, теж писали, що він з 1950-х років самостійно організовував операції шантажу з використанням сексуальних методів. Цікаво і те, що батько Білла Барра, який у перший термін Трампа був його генеральним прокурором, Дональд Барр опублікував у 1973 році книгу «Космічні відносини» про планету, керовану олігархами, які займаються сексуальним рабством дітей.
Дональд Барр був агентом ЦРУ і йому приписують вербування Джеффрі Епштейна. Ймовірно, ця історія зі Спенсом, якого здав сутенер Вінсон, послужила уроком для Епштейна і Трампа, які вирішили не використовувати послуги сутенерів борделів, а створити свої під красивими назвами елітних модельних агентств.
Приблизно в 1995 році, коли Іванці Трамп було 14 років, її батько записав її на роботу моделлю в агентство свого друга Джона Касабланки Elite Model Management, з яким він подружився в кінці 1970-х. Їх познайомив Рой Кон. Пройшло кілька років, і вони стали здаватися нерозлучними, навіть ближчими, ніж Трамп і Епштейн. Касабланкас так любив Трампа, що він погрожував звільненням моделям за відмову вечеряти з ним. До 1991 року Трамп зайняв нову посаду ведучого щорічного модельного конкурсу Elite «Образ року», в якому брали участь дівчата з усього світу, зазвичай 14 або 15 років, з малозабезпечених сімей. Трамп спостерігав за дівчатами в їх гримерних, про що він хвалився в скандально відомій записі Access Hollywood. Агентство Elite також мало репутацію організації, яка надавала своїм юним моделям те, чого більшість агентств не пропонували: важкі наркотики, алкоголь і (нібито) аборти після того, як Касабланкас їх запліднював. Незважаючи на все це, нічого не завадило Трампу укласти контракт з агентством Elite на роботу моделлю його дочки Іванки, коли їй було всього 14 років, або дозволити Касабланкасу стати її особистим менеджером.
«На Середньому Заході, звідки я родом, він був би вигнанцем», — говорить Лорна Бретт Ховард, політична активістка і дружина генерального директора Irving Post Capital і директора Aeropostale Джона Ховарда. «Я бачу тут таку картину: якщо у тебе великі гроші або ти знаменитий, тобі все сходить з рук». «Тюремний термін більше не має значення. Єдине, за що тебе уникають у нью-йоркському суспільстві, — це бідність». Але в той час ця конкретна група елітних знайомих Епштейнапоняття не мала, що уславлений член королівської родини незабаром відмовиться від дружби з Епштейном, і що колишня дружина члена королівської сім'ї, герцогиня Йоркська Сара Фергюсон, буде істерично вибачатися за те, що дозволила Епштейну погасити частину її боргів. Кількість людей на заходах, організованих провідним піарником Епштейна Пеггі Сігал, підтверджує це, принаймні, за закритими дверима. «Я і багато інших, хто його знає, описують його як геніального чоловіка», — каже Сігал. «Його унікальний розум — це те, що приваблює в його дім найрозумніших людей світу». У вересні минулого року, з допомогою Сігал, Епштейн організував розговіння після Йом-Кіппура. Група з 120 друзів привела своїх дітей на вечерю в форматі «шведський стіл». Один з учасників зустрічі, Джонатан Фаркас, спадкоємець нью-йоркської імперії нерухомості, знайомий з Епштейном 35 років і навідував його, коли той перебував у в'язниці. «Та сторона, про яку я читав, мені невідома», — каже він. Фаркас вважає Епштейна одним з найрозумніших людей, яких він знає, і часто звертається до нього за порадами щодо інвестицій. «Якщо я цього не бачив, я не зациклююсь на цьому», — говорить він. «З інтелектуального та ділового погляду він — об'єкт обожнювання», — каже світська левиця Деббі Бенкрофт. «Він неймовірно чарівний і красивий. Він — непересічна людина, тому я розумію, чому люди не хочуть вірити тому, що чують. Якщо люди виходять з в'язниці і все ще успішні, оточуючі до них дуже поблажливі, до шокуючої міри".
Поблажливість до злочинців є насправді жорстокістю до їхніх жертв. Проект Intel Drop Волонтери Гренландії, який явно курує розвідка, повідомив, що Трамп уклав світові угоди по десяти справах про зґвалтування дітей. Трамп відмовився оприлюднити свої податкові декларації, оскільки вони розкриють численні позасудові угоди, які він уклав, щоб змусити замовчати жертв насильства і їхні сім'ї.
Трампу було висунуте обвинувачення в психічному розладі, згаданому в Діагностичному і статистичному керівництві по психічним розладам Американської психіатричної асоціації (DSM-5).
Згадане розлад — «педофільне розлад (F65.4)».

$BTC
#MarketCorrection #TrumpCrypto
$BNB
$PAXG

Коли під патріотичними висерами «як ми вистоїмо» хтось написав — «не всеремось», дехто йому відповів, що місто дуже скоро втопиться в лайні і зворотнього шляху не буде.

Анна Макаренко:

Читаю, как нашу катастрофу подают как героизм, подвиг.
С-ка, когда беду начинают продавать как подвиг, беда перестаёт быть бедой.
Героизм это выбор.
А когда люди сидят без света, тепла, воды, газа, нормально не спят неделями, это не выбор. Это гуманитарная катастрофа!!!!
Ну и если упаковать катастрофу в красивую обёртку — мы сильные, мы справимся, то внешний мир слышит не боль, а стабильность.
Слышит — значит это терпимо, не страшно.
И помощь становится не экстренной, а плановой, бюрократической, медленной.
Потому что в человеческой психологии всё просто.
Кому помогают сразу? Тем, кто кричит и у кого реально горит.
А не тем, кто улыбается и говорит - мы герои.

Пропаганда внушает выглядеть героическими не ради нас, а ради удобства системы.
Чтобы не признавать провал, не признавать масштаб беды, не принимать решений, которые тяжёлые и непопулярные.
Ну это нужно им, а нам нужно очень громко кричать, что мы погибаем.

Нужно выкладывать эту тьму, холод, разрушенные дома и не писать мы выстоим, писать: Спасите нас!
И если это не остановить, мы просто начнём исчезать и никто этого не заметит.
#
#ukraine

Нас розводять як лохів, коли пишуть про «добрих» мільярдерів

Поки ти розчулюєшся над свіжими новинами про чергового мільярдера, який «віддав усе на благодійність», твої рожеві окуляри вже починають битися стеклами всередину. Це ж класика жанру, старий як світ розвод, хоча і легальний, на який ведеться вся планета.

От ти реально віриш, що люди, які все життя гризли глотки за кожен цент, раптом прокинулися і вирішили стати святими? Ага, зараз. Насправді це просто мега-продумана операція по спасінню бабла від податкової, колишніх дружин і кредиторів.

Ось як тебе обманюють з цією «щедрістю»
Дивись, як працює ця пекельна кухня на практиці. Уяви, що в тебе є мільярд. Якщо ти його просто залишиш доньці, держава прийде і відкусить половину у вигляді податку на спадщину. Це ж катастрофа, чиста фінансова яма.

Що робить розумний олігарх? Він ліпить таку от схему:

Крок 1: Благодійний фонд
Ти скидаєш туди свої акції чи кеш. Податкова каже: «О, який ти молодець, не плати податки з цього мільярда». Але прикол у тому, що ти сам цим фондом і керуєш. Або твоя донька. Гроші ніби вже не твої, але ти вирішуєш, куди вони йдуть.

Крок 2: Сліпий траст
Це взагалі «міна уповільненої дії» для будь-якого законника. Ти передаєш активи в траст.

Юридично - ти голий-босий, у тебе нічого немає. Будинки, яхти, заводи належать трасту. Якщо на тебе подадуть у суд, ти просто розведеш руками: «Чуваки, я живу на зарплату в один долар, майна немає».

А траст тим часом оплачує твої перельоти і охорону як «представницькі витрати».

Крок 3: Орда ТОВок (LLC)
Під фондом або трастом висить ціле гроно дрібних компаній. Одна володіє літаком, інша - віллою в Іспанії, третя - колекцією картин. Це дозволяє ганяти бабло туди-сюди, малювати збитки і взагалі не світитися в реєстрах.

Чому це геніально і небезпечно одночасно:

Це не доброта, а тотальний контроль. Коли Гейтс каже, що не залишить дітям спадщини, він не каже, що вони будуть працювати в Макдональдсі. Він каже, що вони будуть керувати його фондом.

А це значить - розпоряджатися мільярдами, мати вплив на політиків і цілі країни, але при цьому не платити податки як звичайні смертні. А ти як дурник вважаєш що він філантроп і «людина світу».

Ось головні вигоди такої схеми:

1. Податки в нуль
Ти жертвуєш сам собі і отримуєш податкові пільги.

2. Захист від позовів
Спробуй відсудити щось у фонду, який зареєстрований десь на островах і має статус «рятівника дітей Африки» або «Допомога Україні».

3. Управління з могили
Ти прописуєш у статуті трасту, що діти отримають доступ до управління тільки якщо закінчать Гарвард або не будуть колотися. Це такий собі повідець довжиною в життя.

Це реальна історія про те, як великий капітал купує собі безсмертя і безкарність під соусом «допомоги ближньому».

Поки ти думаєш, як заплатити за комуналку, вони ліплять схеми, де благодійність - це просто зручний офшор з гарним піаром.
#WEFDavos2026 #TrumpCancelsEUTariffThreat #GoldSilverAtRecordHighs #WhoIsNextFedChair $PAXG

$BTC
$BNB

Це ціла індустрія, де юридичні фірми отримують мільйони тільки за те, щоб придумати черговий спосіб, як вийняти кеш із фонду і не сісти.

Дивись, як працює цей внутрішній кругообіг бабла в природі.

1. Схема «Золотий консалтинг»

Це найтупіший, але робочий метод. Уяви: у твого благодійного фонду лежить на рахунку пару сотень мільйонів. Тобі треба ці гроші дістати, щоб купити коханці квартиру або просто на життя. Ти ж не можеш просто зняти їх у банкоматі.

Що ти робиш? Ти створюєш якусь ліву ТОВку «Роги та Копита Консалтинг». І твій фонд замовляє у цієї ТОВки «дослідження ринку інклюзивності в країнах третього світу». Ціна питання - 10 мільйонів баксів. ТОВка малює звіт на три сторінки, скачаний з Вікіпедії, і отримує гроші.

Все, бабло офіційно вийшло з фонду і стало «доходом від підприємницької діяльності» твоєї підставної фірми. Потім ці гроші виводяться через дивіденди або просто кешаться.

2. Приватний музей або «Офіс-хаб»

Ось це мій «улюблений» розвод. Мільярдер купує картину за 50 мільйонів. Потім він передає її у свій же благодійний фонд. Податкова каже: «Ого, яка щедрість, ось тобі списання податків на 50 лямів».
Але прикол у тому, що ця картина продовжує висіти у нього у вітальні. Як?

А він оформлює це як «приватний музей», який належить фонду. І цей фонд ще й платить за охорону його будинку, за клінінг, за світло — бо там же ж «експонат» зберігається! Тобто фонд фактично утримує маєток олігарха, бо це тепер «культурний об'єкт».

Як вони викачують кеш через «гранти»:

Тут взагалі вищий пілотаж. Дивись, як це ліпиться:

1) Зарплати «своїм»: У фонді працює вся родина. Донька - «стратегічний директор», дружина - «амбасадор доброї волі». У кожного зарплата по 50-100 штук баксів на місяць. Це легальний спосіб давати дітям гроші на кишенькові витрати, не сплачуючи податок на подарунки чи спадщину.

2) Оренда літаків: Благодійний фонд нібито допомагає дітям в Африці. Щоб туди літати, фонду «потрібен» приватний джет. Фонд орендує цей джет у компанії, яка... теж належить цьому олігарху! Тобто бабло за оренду літака просто перекладається з однієї кишені в іншу, але тепер це «витрати на благодійну місію».

3) Закупівлі за оверпрайсом: Фонд купує якісь ліки чи обладнання. Але купує не напряму у заводу, а через «прокладку» (ту саму ТОВку), яка накручує 300% ціни. Різниця осідає на потрібних рахунках.

Чому їх не ловлять?

Бо на папері все ідеально. Вони ж «рятують світ». Спробуй прийти з перевіркою до людини, яка щойно пожертвувала мільярд на боротьбу з малярією. Тебе преса з'їсть живцем! Це ідеальний «бронежилет».

Весь цей схематоз тримається на тому, що закони про благодійність у багатьох країнах діряві, як старі шкарпетки. Вони дають право не звітувати за кожну копійку так суворо, як це робить звичайний бізнес.
#GrayscaleBNBETFFiling #USIranMarketImpact #WEFDavos2026 $BTC
$ETH
$XRP

2026 рік на дворі, а ми дивимося цей цирк🤡🤦‍♂️наживо. Це реально якась дичина.

72 хвилини, поки президент Штатів тупо плутав Гренландію з Ісландією. І не один раз, а по колу, поки затирав, чому він хоче її купити.
Ви взагалі уявляєте цей рівень? Людина хоче купити країну, але не може запам’ятати, як вона називається.

Географічний континізм і порожні погрози:

Наїзд на Данію:
він реально погрожував союзнику по НАТО. Типу: «Скажете «так» - ми це оцінимо, скажете «ні» - ми запам’ятаємо». Це вже не дипломатія, це якийсь розводняк у підворітті.

Торги за лід:
назвав Гренландію «шматком льоду», від якого залежить доля планети. «Хочу шматок льоду в обмін на мир у світі». Що він там курить?

Математика вийшла з чату:
заявив, що він на 100% шотландець і на 100% німець. Разом 200%. Ну, з цифрами у нього завжди був напряг, але це вже просто смішно.

Суцільний триндьож про історію та енергетику

Він там розповідав, як США «повернули» Гренландію Данії після Другої світової. Блііін, це ж тупо брехня. США ніколи (!) не володіли островом. Були бази, була спроба купити за 100 мільйонів у 46-му, але Данія послала їх подалі. Ніякого «повернення» не було.

А про Китай? Каже, у них вітряків немає. Ага, звісно.

Китай - номер один у світі по вітряках вже 15 років поспіль. Майже половина всіх проектів на планеті - їхні. Але в його всесвіті вони просто продають цей непотріб «дурним людям». Це ж треба таку дичину нести з серйозним обличчям.

Економічна яма і нападки на своїх:
Там взагалі почався повний неадекват по економіці:

1. Венесуела: каже, всі нафтовики туди ломанулися. Хоча директор ExxonMobil йому прямо в пику сказав, що Венесуела - це інвестиційна помойка. Трамп психанув і пообіцяв закрити Exxon. Ну не дебіл?

2. Інфляція: каже, її «практично немає»
Насправді 2,7%, і вона динамічно росте через його ж тупі податки. Але кому потрібні факти, коли є харизма?

3. НАТО: знову ця пісня, що США платять 100% бюджету. Насправді близько 16%. Помилочка в шість разів, фігня питання.

4. ФРС: обізвав Пауелла «тупим» і «гальмом» прямо перед усіма світовими лідерами. Це ж мина уповільненої дії для ринків.

Що в результаті?

72 хвилини потоку хворої свідомості. Вигадані цифри, географічний кретинізм, образи і чиста брехня. А світ просто мовчав.

Дивилися, як охірєвшиц від влади і власного нарцисизму дід ліпить якісь незрозуміли процеси, плутає Азербайджан з «Абер-байджаном» і мстить Швейцарії за те, що якась жінка «не так його там погладила»😳

Раніше за один такий виступ кар’єра летіла б у смітник зі свистом. А зараз?

А зараз ми просто гортаємо стрічку з цим постом далі, чекаючи на нову порцію божевілля. Ласкаво просимо у 2026-й, де істина і здроровий глузд померли, а ми просто спостерігаємо за розпадом.
#TrumpCancelsEUTariffThreat #TRUMP #WEFDavos2026 $TRUMP
$MELANIA
$DOGE

Багато людей вірять у повну децентралізацію біткоїна, але це не зовсім так. Домінуюча група розробників, яка контролює розвиток проекту, — це Біткойн Коре. Управління мережею значною мірою зосереджене в їхніх руках. Багато людей відчули це після криптовоїни 2017 року, коли Біткойн Коре відхилив пропозицію про збільшення розміру блоку, незважаючи на підтримку більшості майнерів і користувачів.

Сьогодні Біткойн Коре контролює понад 90% вузлів біткоїн-мережі. Це означає, що рішення цієї групи розробників безпосередньо впливають на всю мережу і позбавляють її децентралізації.

Наразі тільки шість осіб з команди Біткойн Коре мають повний доступ до репозиторію коду, що дає їм право приймати всі найважливіші рішення щодо розвитку мережі. Серед них — один з найвідоміших розробників і співзасновник Блокстрім Грегорі Максвелл; Пітер Вілл — один з найстарших розробників Біткойн Коре, який активно брав участь у створенні та підтримці мережі з самого її початку; а також Лоренс Найт і Джеймс Хойтс.

Багато експертів виступали за збільшення розміру блоку, що могло б покращити масштабованість біткоїна, але Біткойн Коре відхилила цю пропозицію. Незважаючи на заяви про можливі рішення, такі як використання Лайтнінг Нетворк для покращення масштабованості, критики стверджують, що відмова від цих змін зробить біткоїн менш функціональним і уразливим для атак у майбутньому. Біткойн Коре фактично захопила управління проектом, і будь-яке незгоду з її рішеннями сприймається як "атака на біткоїн", що ускладнює пошук альтернативних рішень для покращення безпеки та масштабованості мережі. Вплив великих гравців, таких як Блокстрім, також залишається значним, оскільки компанія впливає на рішення, прийняті Біткойн Коре.

Відмова від збільшення розміру блоку та інших пропозицій щодо покращення пропускної здатності робить біткоїн обмеженим у масштабованості, що призводить до проблем з високими комісіями та тривалим часом підтвердження транзакцій. Це робить криптовалюту непридатною для масових транзакцій і створює ризики для її стійкості у майбутньому. Структура управління Біткойн Коре робить мережу уразливою для урядових органів, що підриває незалежність мережі. Централізація прийняття рішень у руках невеликої кількості людей також ускладнює впровадження змін, особливо якщо вони не відповідають поглядам поточних лідерів проекту.

Крім того, централізоване управління Біткойн Коре ставить під загрозу безпеку мережі у довгостроковій перспективі. Проблеми з фінансуванням безпеки біткоїна стають все більш очевидними, особливо з урахуванням постійних халвінгів, які зменшують винагороду для майнерів, що знижує стимули для забезпечення мережі. Якщо ціна біткоїна не виросте до рівня, який може компенсувати зменшення винагороди за блок, мережа буде уразливою для атак типу двічі витрачені кошти та цензури. У найближчі 7-11 років мережа може стати уразливою для атак з мінімальними витратами, що серйозно підриває її безпеку та децентралізованість. Вартість атаки на мережу буде знижуватися, тому зловмисникам буде вигідно захоплювати контроль над мережею, що зробить біткоїн легкою мішенню для атак, особливо якщо великі гравці почнуть маніпулювати мережею або проводити атаки на масштабованість.
$BTC
#BTC走势分析 #btc70k #BTC